КУ "Гімназія с.Колодрібка" Заліщицької міської ради

ПРАВА И ОБОВ’ЯЗКИ БАТЬКІВ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Визначення прав та обов’язків батьків і дітей викладені в Кодексі про шлюб та сім’ю України(КпШС України)

ЦейКодекс встановлюєпорядок і умови одруження, регулює особисті та майнові відносини, яківиникають у сім’ї між подружжям, між батьками та дітьми.
Право на виховання дітей є передумовою здій­снення обов’язків щодо виховання.Право й обо­в’язок батьків неможливо відокремити від їхньої особи.Відмовитися від прав і обов’язків із піклу­ванняпро здоров’я, фізичний, духовний, мораль­ний розвиток, навчання і підготовку до праціді­тей вони не можуть, а можуть тільки втратити їх за рішенням суду. Така втрата тягне за собою надзвичайні наслідки — повне скасування прав та обов’язків стосовно дітей, за винятком одного — матеріального утримання.

Підстави, за наявності яких може виникну­ти питання про позбавлення батьківських прав,передбаченіст. 70Кодексу про шлюб та сім’ю України.Таке питання може постати, коли буде встановлено, що:

• батьки ухиляються від виконання своїх обов’я­зків із навчання та виховання дітей;
• батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з пологового будинку;
• батьки відмовляються без поважних причин забрати дитину з лікувально-профілактичних чи навчально- виховних закладів;
• батьки, зловживають батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми;
• батьки шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою;
• батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами.

Кожна з указаних підстав є самостійною умовою для вирішення питань про позбавлення батькінських прав, що здійснюється тільки в судовому порядку.
Цей перелік підстав засвідчує, що батьків мо­жуть позбавити батьківських прав за порушення вимогст. 61 КпШС України, депередбачено, що батьки мають право й зобов’язані виховувати сво­їх дітей, піклуватися про їхнє здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, готува­ти їх до праці.

Ст. 59 КпШС України проголошує, що батько та мати мають рівні права й обов’язки, щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано. Тому коли йдеться про позбавлення батьківських прав, слід розуміти, що позбавлен­ня може стосуватись як батька, так і матері або обох батьків.
Для захисту інтересів дитини суд може прийня­ти рішення про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав і переданая на опікування ор­гану опіки та піклування. Воно може мати місце тоді, коли подальше перебування дйтйни в сім’ї, загрожує її здоров’ю, вихованню та небезпечне для неї (дитина-залишається без їжі, одягу, необхідно­го постійного догляду,ст. 76 КпШС України).
Позбавлення батьківських прав щодо непов- нолітиіх дітей є надзвичайним засобом впливу на батьків. Але навіть рішення суду з цього пи­тання не є остаточним вироком. Наше гуманнезаконодавство передбачилопоновлення в батьківськйх правах (ст. 75 КпШС України), яке допуска­ється, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти.не усиновлені. Поновлення в батьківських правах здійснюється тільки в судовому порядку, якщо буде встановлено, наскільки змінились об­ставини, що були підставою для позбавлення бать­ківських прав.

Адміністративна відповідальність батьків

Адміністративна відповідальність батьків вста­новлена, з огляду на вимоги КпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення),за ухилення від виконання своїх, обов’язків:

• ст. 184, ч. 1 (за систематичне ухилення від ви­конання обов’язківщодозабезпечення необхіднихумов життя,навчання та вихованнянеповнолітніх дітей(за наявності підтверджу- вальних документів));

• ст. 184, ч. 2 (передбаченавідповідальність за ті ж дії, які вчинені повторно протягом рокупіс­ля накладання, адміністративного стягнення відповідного першої частини цієї статгі (за на­явності підтверджувальних документів));
• ст. 184, ч. З.(за вчинення неповнолітніму віцівід 14 до 16 років правопорушення, яке перед­бачає, відповідальністьзгідно з Кодексом про адміністративні правопорушення);
• ст. 184, ч. 4 (до неповнолітніх,яківідповідно до ст. 22 Кримінального Кодексуне є суб’єк­тами злочинуі не можуть нести криміналь­ної відповідальності,застосовують примусові заходи виховного характеру, які передбачені ст. 105 ККУ,а батьки несуть адміністративну відповідальність).

Зловживання батьківськими правами може бути в різних формах із різними наслідками для батьків. Такпостійне нанесення дитині тілесних ушкоджень є підставоюне тількидляпозбавлен­ня батьків (чи одного з них) прав, але йпритяг­нення до кримінальної відповідальностіза злочин проти здоров’я дитини. Законом передбачено, що якщо суд під час позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків ознаки злочину, то відпо­відно до ст. 70 КпПІС України він може сам по­рушити кримінальну справу або повідомити про це прокурора, який повинен вирішити це питання по суті.

Кримінальна відповідальність батьків

У ст. 52 Конституції України сказано, що будь- яке насильство над дитиною та її експлуатація пе­реслідується за законом.
У ККУ передбачено покарання (ст. 304):обмеження або позбавлення волі на строк до 5 роківза втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність,пияцтво, заняття жебрацтвом, азартними іграми.
Уст. 303 ККУ(проституція або примушування та втягнення до занять проституцією) вч. Зска­зано:дії, вчинені щодо неповнолітнього органі­зованою групою караються позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Уст. 307 (309) ККУпро «Незаконне виробни­цтво, виготовлення, придбання, зберігання, пере­везення чи збут наркотичних засобів, психотроп­них речовин або їх аналогів» сказано, що такі дії із залученням неповнолітньогокараються позбавленням волі на строк від 5 до 10 (12) років.
Ст. 324 ККУохороняє здоров’я неповнолітніх. Схилення неповнолітніх до вживання дурманних засобів, що не є наркотичними або психотропни­ми, карається обмеженням або позбавленням волі на строк до 3 років.